Історія слов`янських народів

Походження слов’ян.

1. Історіографія походження слов’ян.
2. Проблема слов’янської прабатьківщини.
3. Писемні джерела рубежу і перших століть нашої ери про слов’ян.
4. Лінгвістика і антропологія щодо походження слов’ян.
5. Археологічні джерела щодо походження слов’ян.

Виникнення і розвиток феодальних відносин у південних слов’ян VІ – ХІІ ст.

1. Утворення Болгарської держави і народності. Слов’яни і Візантія в VI – VII ст. Слов’яни і протоболгари.
2. Прийняття християнства в Болгарії. Церковна організація. Болгарія за часи князя Бориса. Виникнення богомільського руху.
3. Болгарія наприкінці IX – на початку XI ст. Правління Симеона. Боротьба із Візантією 972-1018 pp.
4. Утворення ранньофеодальних держав в Сербії.
5. Хорватія в VII – на початку ХIII ст. Хорвати між Франкською та Візантійськими імперіями. Виникнення незалежної держави Трпимировичей.
6. Словенські землі в VII на початку VIII ст.

Виникнення і розвиток феодальних відносин у західних слов’ян в VII – на початку XII ст.

1. Польські племена в VI – IX ст. Господарство.
2. Соціально-економічний розвиток Польщі в X – на початку XII ст.
3. Політичний та державний розвиток Польщі в X на початку XII ст.
4. Первіснообщинний період історії Чехії і Словаччини.
5. Чехія в період раннього феодалізму. Формування держави Пржемисловців.
6. Соціально-економічний та політичний розвиток Словаччини. Включення словацьких територій до Угорського королівства в Х – ХІ ст.

Виникнення і розвиток феодальних відносин у східних слов’ян VІІ – Х ст.

1. Римські, візантійські та арабські та джерела про слов’ян першого тисячоліття н.е.
2. Соціально-економічні та політичні розвиток східних слов’ян в VI – VII ст.
3. Початок соціальної диференціації східнослов’янського суспільства. Еволюція общини. Слов’янська ”вервь”.
4. Утворення племінних союзів у східних слов’ян.
5. Перші ранньодержавні утворення у східних слов’ян IV – VI ст. Проблема державності антів і склавенів.
6. Стосунки східних слов’ян із оточуючими народами. Слов’яно-візантійські відносини VI – VII ст.

Південнослов’янські держави XII – XIV ст.

1. Друге Болгарське царство. Соціально-економічний розвиток Болгарії XII – XIV ст. Повстання Івайло.
2. Правління царів Івана Асеня II та Івана Олександра. Османське завоювання і втрата державної незалежності Болгарії в 1396 р.
3. Виникнення і історія держави Неманичей на сербських землях.
4. Королівство Хорватія в системі міжнародних відносин ХІІ – середини XIV ст. Соціально-економічний розвиток хорватських земель в XII – XIV ст.
5. Словенські землі XII – XIV ст. Особливості розвитку словенської економіки.
6. Боснійські землі в XII – XV ст. Падіння Боснії.

Західнослов’янські держави XІII – XIV ст.

1. Соціально-економічний розвиток Польщі в XIII – XIV ст. Розвиток феодальних відносин.
2. Головні етапи політичного розвитку Польщі XIII – XIV ст. Державний устрій.
3. Економічний і політичний розвиток Чехії XII – XIV ст. Колонізація та її особливості в Чехії.
4. Чехія за часи правління Карла IV. Взаємостосунки між різними соціальними верствами: королем, шляхтою, містами і церквою. Законник “Маестас Кароліна”.
5. Соціально-економічний розвиток Словаччини в XII-XIV ст. Словаччина в умовах феодальної роздробленості і за часи правління Матуша Чака Тренчинського.

Київська Русь в ІХ – ХІІ ст.

1. Князі Олег та Ігор. Княгиня Ольга та її реформи.
2. Зовнішня та внутрішня політика Святослава. Розквіт давньоруської держави за Володимира Святославича.
3. Давньоруська держава за Ярослава Мудрого. Внутрішня та зовнішня політика синів Ярослава.
4. Правління Володимира Мономаха.
5. Зміцнення Русі за часи Мстислава Великого.

Київська Русь в ХІІ – ХІІІ ст.

1. Зміцнення державної єдності Русі в першій половині XII ст. Княжіння Ярополка. Боротьба між князями за Київ 40-70 pp. XII ст.
2. Русь в період 80-х років XII ст. – 40-х р. XIII ст. Політика Андрія Боголюбського. Ситуація в Галицькому князівстві. Ярослав Осмомисл.
3. Утворення Золотої Орди та її відносини із Руссю. Монго-татарська навала на Русь.
4. Німецько-шведська агресія проти Русі. Невська битва.

Зовнішньополітичні чинники розвитку Московії наприкинці XIV на початку XV століття. Феодальна війна (1425 – 1447 рр.).

1. Сучасна історична реконструкція битви на Куликовому полі (1380 p.).
2. Розорення Москви Тохтамишем у 1382 році. Стосунки з Ордою на початку XV століття.
3. Суспільно-політичне життя Московської держави в першій половині XV ст.
4. Феодальна війна на Русі: передумови, військово-політичні події та наслідки.

Південні слов’яни в XIV – XV ст. початок боротьби з Османською імперією.

1. Соціально-економічний розвиток та політичний лад Болгарії у XIV – XV ст. Розпад Болгарської держави і завоювання її турками.
2. Сербія в XIV – XV ст. Економічний та політичний розвиток. Боротьба за гегемонію на Балканах. Битва на Косовому полі.
3. Хорватські землі у XIV – XV ст. Політична історія Хорватії. Дубровник.
4. Соціально-економічний та політичний розвиток Боснії та Словенії в XIV – XV ст.
5. Культура південнослов’янських народів. Народна творчість. Писемність і література. Архітектура та живопис.

Східнослов’янські землі у складі князівства Литовського в XIV-XVI ст.

1. Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави.
2. Соціально-економічні чинники руських земель у складі Литви.
3. Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби з німецькою агресією.
4. Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви.

Чехія та Словаччина в XV – першій половині XVII ст.

1. Економічний та соціально-політичний розвиток Чехії та Словаччини в ХV – першій половині XVII ст.
2. Династична ситуація та політична боротьба у Чеській державі після реформаційної доби. Правління Іржі із Подебрад. «Ягелонське інтермецо» – 1471 – 1517 рр.
3. Антигабсбурзька опозиція станів. Повстання 1547 року. Посилення соціального та національного гноблення в Чехії у другій половині XVI ст.
4. Передумови та історичні обставини визвольної боротьби чеського народу на початку XVII ст. Повстання 1608 р. та 1613 – 1620 pp. Битва біля Білої Гори.

Річ Посполита в XVI – на початку XVII ст.

1. Економічний та соціальний розвиток Польщі. Аграрні відносини. Перехід до панщинно-фільваркової системи.
2. Суспільний устрій Польсько-Литовської держави та подальша інтеграція її частин у єдину політичну структуру в першій половині XVI ст. Люблінська унія і утворення Речі Посполитої.
3. Боротьба між шляхтою і магнатами. “Генріхові артикули”.
4. Релігійна боротьба: перемога контрреформації та наступ на православ’я. Берестейська унія.
5. Зовнішня політика. Провал “східної експансії”. Боротьба з турецькою загрозою.

Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель (1462 – 1553 рр.).

1. Історичні обставини об’єднання руських земель. Приєднання до Московського князівства Новгорода, Твері, Пскова, Рязані.
2. Звільнення від золотоординського ярма. Стояння на Угрі 1480 р.
3. Соціально-економічний лад Російської держави.
4. Політичний лад. Утворення загальноросійського державного апарату. Формування станової монархії. Боярська дума. Початок оформлення кріпосного права. Судебник 1497 р.
5. Зовнішня політика Російської держави. Війни з Литвою.
6. Релігійне життя. Церква і єресь. Нестяжателі і осифляни. Спроба секуляризації монастирських земель. Боротьба православного кліру зі світською владою.

Російська держава доби Івана Грозного (1533 – 1584 рр.).

1. Політична боротьба 30 – 40-х років XVI ст. Початок правління Івана IV.
2. Внутрішня політика уряду Івана IV в 1547 – 1556 pp. Судебник 1550 р.
3. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х pp. Опричнина та її соціально-політична суть. Деспотизм та самовладдя Івана Грозного.
4. Основні напрямки зовнішньої політики. Завоювання Казанського та Астраханського ханства. Лівонська війна та її наслідки. Початок підкорення Сибіру.

Соціально-економічна та політична криза в Росії.

1. Наслідки правління Івана IV. Ускладнення внутрішньополітичного та міжнародного становища наприкінці XVI ст.
2. Правління Бориса Годунова. Боярська опозиція.
3. Соціально-економічна криза на початку XVII ст. Формування системи кріпосного права. Посилення антифеодальної боротьби.
4. Лжедмитрій І та народний рух 1604 – 1606 pp. Селянське повстання під проводом І.Болотникова.

Іноземна інтервенція в Росії на початку XVII ст.

1. Внутрішня та зовнішня політика В.Шуйського. Політична криза. Лжедмитрій II та Тушинський табір.
2. Початок шведської інтервенції. Зрадницька політика феодальної знаті.
3. Польсько-литовська агресія. Оборона Смоленська. Державний переворот. «Семибоярщина». Окупація Москви.
4. Визвольна боротьба російського народу. Перше ополчення. Організація другого ополчення. К.Мінін і Д.Пожарський. Звільнення Москви.
5. Відновлення державної влади. Земський собор 1613 року. Початок правління Романових.

Південнослов’янські народи під гнітом Туреччини в XVII ст.

1. Соціально-економічне та політичне становище слов’янських земель під владою Туреччини (На прикладі Болгарії, Сербії, Боснії та Герцеговини).
2. Антифеодальний і визвольний рух в першій половині XVIII ст. Гайдуки.
3. Вплив російсько-турецьких війн другої половини XVIII ст. на розгортання визвольного руху на Балканах. Виникнення четницького руху в Сербії та Болгарії.
4. Боротьба чорногорського народу проти Туреччини та утворення самостійної держави.

Суспільна модернізація в Російській державі 80-ті рр. XVII – перша чверть XVIIІ ст.

1. Економічний, політичний та соціокультурний розвиток Росії наприкінці XVII – початку XVIII століття.
2. Династична боротьба в 80-90-х pp. XVIII ст. Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682 – 1698 pp.
3. Державно – адміністративні реформи. а) міська реформа; б) створення Сенату і колегій; в) перша і друга обласні реформи.
4. Станова та церковна реформи.
5. Абсолютна монархія в Росії в першій чверті XVIII ст. Статут про наслідування престолу. „Справа
6. Сучасна історична концепція та історіографія суспільної модернізації в Росії доби Петра І.

Зовнішня політика Росії в першій чверті XVІII ст.

1. Північна війна: а) військово-дипломатичні передумови війни; б) військово-політичні події в Прибалтиці та Польщі; 1700-1708 р.; в) вторгнення армії Карла XII в Росію і на Україну. Полтавська битва; г) завершальний етап війни. Гангут і Гренгам. Ніштадський мир.
2. Східна політика Петра І а) російсько-турецька війна 1711 p. б) Каспійський похід російської армії 1722-1723 pp.

Дворянська імперія в Росії в 20 – 60 рр. XVIIІ ст.

1. Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20-40-х pp.
2. Катерина І. Петро II. “Верховна таємна рада”.
3. Боротьба за владу дворянських угрупувань після 19 січня 1730 р. Анна Іванівна. Режим “біронівщини”.
4. Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни.
5. Внутрішня та зовнішня політика Петра ІІІ Федоровича в сучасній історіографії.
6. “Освічений абсолютизм” в Росії та його особливості. Катерина II.

Чехія та Словаччина в середині та другій половині XVIIІ ст.

1. Криза феодально-кріпосницької системи та генеза капіталістичних відносин в Чехії.
2. Реформи Марії-Терезії; “просвітницький” абсолютизм Йосипа II.
3. Політичне становище Чехії та Словаччини в складі монархії Габсбургів.
4. Початок капіталістичного розвитку у Словаччині під впливом реформ. Економічний тиск Угорщини.
5. Антифеодальна і визвольна боротьба чеського і словацького народу в кінці ХУІІІ – початку XIX ст.

Соціально-економічний і політичний розвиток розвиток польських земель у другій половині XVIIІ ст.

1. Економічний і політичний занепад Польщі у першій половині ХVІІІ ст.
2. Початок розкладу феодалізму і розвиток капіталістичних відносин у другій половині ХVІІ ст.
3. Реформи 60-х років ХVІІІ ст.
4. Барська конфедерація.
5. Втручання Росії, Прусії та Австрії в Польські справи в другій половині ХУШ ст. Перший поділ Речі Посполитої.
6. Суспільно-політичний рух за реформи 70-80-х років. Конституція 1791 р.

Внутрішня та зовнішня політика російського царизму наприкінці XVII – на початку XIX ст.

1. Особливості політичної системи Павла І. Двірцевий переворот 12 березня 1801 р.
2. Діяльність уряду Олександра І. Реформи Сперанського. Проблеми історіографії.
3. Російська імперія і французька буржуазна революція 1789.
4. Зовнішня політика російського царизму (1796-1807 pp.)

Національно-визвольні боротьба польського народу на наприкінці XVIІI – першій половині XIX ст.

1. Другий поділ Речі Посполитої та їх наслідки.
2. Польська революція та визвольна боротьба під керівництвом Т. Костюшка.
3. Національно- визвольний рух у 20-30-х роках XIX ст. Листопадове повстання (1830-1831 pp.).
4. Революційна боротьба на польських землях в 1846-1849 pp. Західна Європа і “польське питання”.

Загальноєвропейський просвітницький рух та розвиток культури слов’янських земель в другій половині XVII ст.

1. Вплив просвітницької ідеології на розвиток культури та суспільної думки в слов’янських країнах.
2. Суспільно-громадська думка на розвиток освіти і наукових знань.
3. Література і образотворче мистецтво.
4. Музика і театр.

Четверта селянська війна (Селянська війна під приводом О. Пугачова).

1. Причини селянської війни ( 1773-1775 рр.).
2. Провісники селянської війни. Початок селянської війни. Облога Оренбурга.
3. Похід О.Пугачова по Уральських заводах.
4. Розмах селянської війни в Поволжі.
5. Причини поразки та історичне значення селянської війни.

Вітчизняна війна 1812 року.

1. Військово-дипломатичні передумови Вітчизняної війни 1812 р.
2. Вітчизняна та зарубіжна історіографія проблеми.
3. Вторгнення армії Наполеона в Росію. Оборонні бої російської армії. Бородіно.
4. Контрнаступ російських військ та вигнання наполеонівської армії з Росії.

Реформи 1860-1870 рр., їх соціально-економічні та суспільно-політичні наслідки.

1. Підготовка відміни кріпосного права. М.Мілютін. Проекти реформи.
2. “Маніфест” 19 лютого 1861 p.; правове становище селян; самоуправління.
3. Розподіл землі за реформою (норми наділу); тимчасовозобовязальні відносини, статутні грамоти; викупна операція: причини, суть та наслідки.
4. Реформа державного та удільного села; положення 1863 та 1866 pp.; мирові посередники, губернські селянські присутності; селяни – дарувальники.
5. Селянський рух 1861-1863 pp.
6. Реформи місцевого самоврядування: права і обов’язки земств; діяльність земств.
7. Судова реформа 1864 p.: підготовка реформи; нова судова реформа, судові статути; суди армії та флоту.
8. Військові реформи: суть військово-морської реформи, її основні етапи; перетворення в регулярній армії; військові округи і військове міністерство; військові навчальні заклади; військова повинність, статут від 1 січня 1874 p.; переозброєння; бойова підготовка.
9. Реформи в галузі освіти: педагогічний рух у період підготовки реформи; ліберальні реформи О.В. Головіна; жіноча освіта; консервативний рух в освіті; університетський статут 1863 p.
10. Податкова реформа 1863 p.
11. Реформа цензури.
12. Міська реформа.
13. Значення і наслідки реформи.

Розвиток промисловості та сільського господарства в Росії (60-ті рр. XIX ст. – початок XX ст.).

1. Селянство і селянське господарство: ріст сільського населення і переселення; община і самоуправління на селі; форми землеволодіння та їх еволюція; економіка селянського господарства; соціальне розшарування селянства; становище і побут селян.
2. Поміщики і поміщицьке господарство: Організація праці; Два шляхи розвитку аграрного капіталізму.
3. Характеристика індустріалізації і розвиток промисловості у пореформеній Росії: періодизація індустріалізації; промисловість 60-х – першої половини 80-х років; паливно-енергетична база, нові регіони.
4. Зміни у промисловому розвитку середини 80-х років: галузева і регіональна промислова структура; будівництво залізниць.
5. Промисловість у другій половині 80-х – 90-ті роки. промислова революція; концентрація виробництва; акціонування промисловості.
6. Перші монополії. Економічна програма С. Вітте.
7. Світова інтеграція: іноземний капітал; внутрішня торгівля; зовнішня торгівля.
8. Кредит і державні фінанси. Система капіталістичного кредиту; Державний і комерційний банки, ринок цінних паперів, фондова біржа, грошова реформа 1895-1897рр.; бюджет і фінанси держави. Прибутки і витрати держбюджету.
9. Промисловий пролетаріат і буржуазія: формування, становище в соціальній суспільній ієрархії.

Суспільний рух у пореформеній Росії в другій половині XIX – на початку XX ст. Початок формування політичних партій.

1. Ліберальний табір (земський рух), його соціальна база і програмні вимоги: Б. Чичерін, К. Ковелін, В. Безобразов. Опозиційна діяльність, організація “Бесіда”, “Союз земців – конституціоналістів”, “Союз визволення”.
2. Революційний табір, його соціальна база: різночинство як політичне явище.
3. Консервативно – традиціоналістський табір: суспільно-політичні погляди Ф. Достоєвського; персоніфіковані течії громадсько-політичної думки.
4. Марксизм і поширення його ідей. Група “визволення праці”. Причини утвердження марксизму на російському грунті.
5. Анархізм. Анархо-комунізм. П. Кропоткін. Анархо-індивідуалізм. Я. Михайловський.
6. Початок робітничого руху і зміна його характеру на поч. XX ст.
7. Масовий селянський рух на поч. XX ст.
8. Національні рухи і формування національних партій.

Внутрішня політика Росії в 80-ті роки XIX – на початку XX ст.

1. Початок царювання нового імператора Олександра III; Маніфест про непорушність самодержавства; Персональні зміни в уряді; Справа про царевбивство; Реформа внутрішніх справ; Тимчасові правила для євреїв.
2. Внутрішня політика 1883 – 1894 pp.: Зміни в уряді; Завершення реформи Міністерства внутрішніх спав; Цензура; Освіта; Держава і церква; Національна політика; Політика по відношенню до дворянства; Підсумки внутрішньої політики.
3. Внутрішня політика 1894 – 1904 pp. Микола і його політичний світогляд та оточення; П. Святополк-Мирський; Проект реформи В. Мещерського, Д. Сипягіна, В. Плеве.

Зовнішня політика Росії у другій половині XIX – на початку XX ст.

1. Зовнішньо політичні завдання і пошук шляхів їх вирішення в кінці 50-х – початок 70-х років.
2. Приєднання Середньої Азії.
3. Політика на Далекому сході і Тихому океані.
4. Східна криза 70-х років.
5. Російсько-турецька війна 1877-1878 pp.
6. Європейська система в 80-ті роки.
7. Утворення російсько-французького союзу

Польські землі в другій половині XIX – початок XX ст.

1. Політика Росії, Німеччини і Австрії в польських землях.
2. Економічний розвиток.
3. Демографічні і соціальні процеси.
4. Землі в масовій свідомості і політичній організації польського суспільства.

Чеські землі в добу модернізації: друга половина XIX – початок XX ст.

1. Чеські землі в 50-60-і pp.: XIX ст. а) соціальна структура чеського суспільства; б) економічний розвиток земель в період утвердження капіталізму; в) чеський національний рух 50-х pp.; г) конституційний рух 60-х pp.; д) виникнення Національної партії; е) диференціація сил у чеському національному таборі.
2. Чеські землі в кінці 60-х – початку 70-х pp.: а) утворення Австро-Угорщини. Конституція 1867 р; б) чеське суспільство в період введення дуалізму; в) декларація 1868 p.; г) фундаментальні статті; д) утворення партії младочехів.
3. Чеські землі в 80-і – 90-і pp. а) економічний розвиток; б) повернення чеських партій в політичне життя імперії; в) національно-політична боротьба; г) реалізм.
4. Нові політичні реалії на рубежі віків.: а) соціально-економічні зміни; б) протистояння німців і чехів; в) утворення нових політичних партій.
5. Чеська соціал-демократія: а) робітничий рух в кінці 60-х – початку 70-х pp.; б) утворення Чехословацької соціал-демократичної робітничої партії; в) федералізація австрійської соціал-демократії; г) ухвалення національної програми (1899 p.).

Соціально-економічний і політичний розвиток Росії на початку ХХ ст.

1. Державна і політична структура Росії.
2. Розвиток промисловості.
3. Сільське господарство.
4. Становище робітничого класу.
5. Економічна криза 1900-1903 рр.
6. Робітничий рух.
7. Утворення політичних партій: а) буржуазно-ліберальний табір; б) революційно-демократичний табір; в) російська соціал-демократія.

Наростання політичної кризи та утворення політичних партій у слов’янських землях на початку ХХ ст.

1. Утворення політичних партій у південно – та західнослов’янських землях. а) Політичні партії в чеських землях; б) політичний рух в Словацьких землях; в) політичні партії в Хорватських, Сербських та Словенських землях; г) політичні партії в західнослов’янських землях.
2. Сербська політична криза.
3. Ілліденське повстання 1902 року в Македонії.
4. Утворення Болгарського царства.

Слов’янські народи напередодні першої світової війни.

1. Революція в Росії 1905-1907 рр.
2. Реформи П.А. Столипіна у Росії.
3. Боснійська криза 1908 року.
4. Англо-російська угода 1907 року.

Слов’янські народи в роки першої світової війни.

1. Росія в роки першої світової війни (серпень 1914 – лютий 1917).
2. Південні і західні слов’яни в роки першої світової війни.
3. Болгарія в союзі з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною. Хід та його наслідки війни.
4. Польські землі в роки війни. Наслідки вирішення польського питання.
5. Чехи і словаки, їх участь у війні.

Лютнева революція 1917 року.

1. Джерела та історіографія проблеми.
2. Революційна ситуація та рушійні сили революції.
3. Повалення самодержавства.
4. Двовладдя.

Радянська країна в роки громадянської війни та інтервенції.

1. Причини та початок громадянської війни. Бойові дії у 1918-1919 pp.
2. Інтервенція іноземних держав. Польсько-радянська війна.
3. Розгром військ Врангеля. Закінчення війни.

Утворення СРСР.

1. Соціально-економічні та політичні передумови утворення СРСР.
2. Боротьба в керівництві країною за утворення нової форми союзної держави.
3. Перший Всесоюзний з’їзд Рад та його рішення.

Радянська країна в умовах Нової Економічної Політики.

1. Соціально-економічне та політичне становище в країні після громадянської війни.
2. Розробка нової економічної політики та її наслідки.

Колективізація СРСР.

1. Становище в сільському господарстві країни в кінці 20-х pp.
2. Демонтаж непу і встановлення режиму особистої влади Сталіна.
3. Здійснення політики колективізації та її наслідки.

Індустріалізація СРСР.

1. Історична необхідність індустріалізації.
2. Внутріполітична боротьба по проблемах нагромадження, джерел та темпів індустріалізації.
3. Соціальні наслідки, труднощі та прорахунки в процесі індустріалізації.

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (1918 – 1928 рр.).

1. Утворення королівства сербів, хорватів і словенців.
2. Видовданська конституція 1921 р.
3. Економічне та політичне становище країни в 20-рр.

Югославія 1929 – 1941 рр.

1. Державний переворот 1929 p.
2. Конституція 1931 p.
3. Внутрішня та зовнішня політика країни в 30-х pp.

Утворення та розвиток Чехословацької республіки (1918 – 1928 рр.).

1. Проголошення Чехословацької республіки. Реформи 1918-1920 pp.
2. Конституція 1920 р.
3. Розвиток економіки Чехословаччини в 20-х pp.

Чехословаччина 1929 – 1939 рр.

1. Наслідки світової економічної кризи для країни. Додати на рабочий стіл
2. Внутрішня політика ЧСР у 30-ті pp.
3. Мюнхенський диктат та розчленування держави.

Відновлення Польської держави (1918 – 1925 рр.).

1. Проголошення Польської республіки.
2. Визначення кордонів та організація державної влади.
3. Польсько-радянські відносини.

Польща в період “Санації” (1925 – 1939 рр.).

1. Державний переворот 1926 p.
2. Запровадження режиму “санації” та його наслідки.
3. Зовнішня політика Польщі в 30-х pp.

Болгарія в 1929 – 1941 рр.

1. Наслідки світової економічної кризи в країні.
2. Державний переворот 1934 р.
3. Болгарія напередодні Другої світової війни.

Протиріччя розвитку Радянського Союзу в умовах культу особи та зміцнення обороноздатності країни.

1. Створення воєнно-економічного потенціалу напередодні війни. Проблеми та труднощі.
2. Заходи по зміцненню обороноздатності країни.

Міжнародне становище і зовнішня політика напередодні Великої Вітчизняної Війни.

1. Боротьба СРСР за міжнародну безпеку, за створення системи колективної безпеки в Європі.
2. Розширення агресії фашистської Німеччини, Італії та мілітаристської Японії проти суверенних держав світу.
3. Радянсько-нацистські відносини напередодні Другої світової війни. Політичні альтернативи.

Західні та південні слов’яни в роки другої світової війни.

1. Становище слов’янських народів в 1939-1945 pp.
2. Передумови і фактори руху опору.
3. Особливості антифашистського руху опору в Польщі (вересень 1939 -поч. 1943).
4. Варшавські повстання та антифашистська боротьба на завершальному етапі визволення Польщі (1943-1944 рр.).
5. Словацьке національне повстання 1944 р.
6. Чеські антифашистські сили та Празьке повстання 1945 р.
7. Особливості антифашистської боротьби Болгарії. Софійське повстання 1944 р.
8. Особливості антифашистської боротьби в Югославії. Діяльність АВНВЮ.
9. Визволення слов’янських народів від фашизму.

Провал плану “блискавичної війни”. Розгром гітлерівських військ під Москвою.

1. Героїчна оборона радянських військ на московському напрямі. Провал операції “Тайфун”.
2. Розгром німецько-фашиських військ під Москвою та його міжнародне значення.
3. Завершення антигітлерівської коаліції.

Початок корінного перелому в ході Великої Вітчизняної Війни.

1. Воєнно-стратегічна обстановка на радянсько-німецькому фронті 1942 року. Плани сторін.
2. Героїчна оборона Сталінграда.
3. Розгром німецько-фашистських військ під Сталінградом та його історичне значення.

Завершення корінного перелому в ході Великої Вітчизняної Війни.

1. Перемога Радянських військ у битві на Курській дузі та початок могутнього літньо-осіннього наступу Червоної Армії по всьому фронту.
2. Битва за Дніпро.
3. Воєнно-політичне та міжнародне значення перемог Радянської Армії у 1943 році. Зміцнення антигітлерівської коаліції. Тегеранська конференція.

Завершення корінного перелому в ході Великої Вітчизняної Війни.

1. Перемога Радянських військ у битві на Курській дузі та початок могутнього літньо-осіннього наступу Червоної Армії по всьому фронту.
2. Битва за Дніпро.
3. Воєнно-політичне та міжнародне значення перемог Радянської Армії у 1943 році. Зміцнення антигітлерівської коаліції. Тегеранська конференція.

Радянський тил в роки Великої Вітчизняної Війни (1941-1945 рр.).

1. Перебудова роботи на воєнний лад.
2. Радянський тил в 1944-1945 рр. Всенародна допомога фронту.

Народна боротьба в тилу ворога у роки Великої Вітчизняної Війни.

1. Заходи Радянської держави по розгортання партизанського руху та створення підпільних організацій нв тимчасово окупованій території. Початок боротьби народу в тилу ворога.
2. Боротьба в тилу ворога у період корінного перелому у ході ВВВ.
3. Гітлерівський окупаційний режим.
4. Рух опору у країнах Східної та Південно-Східної Європи.

Переможне завершення Великої Вітчизняної Війни всесвітньо-історичне значення і джерела перемоги Радянського Союзу.

1. Воєнно-політичне становище в Європі і плани воюючих сторін на початку 1945 року.
2. Розгром гітлерівських військ взимку і навесні 1945 року та капітуляція фашиської Німеччини. Вирішальна роль Радянського Союзу у визволенні народів Європи від фашизму.
3. Розгром імперіалістичної Японії.
4. Всесвітньо-історичне значення і джерела перемоги Радянського Союзу у ВВВ.

Відбудова і подальший розвиток народного господарства СРСР (1946-1950 рр.).

1. Перехід СРСР до мирного будівництва. Перебудова економічного і суспільно-політичногожиття на мирний лад. Проблеми та труднощі.
2. Суспільно-політична ситуація в країні.

Становлення тоталітарної системи в зарубіжних слов’янських країнах (друга половина 40-х – початок 50-х рр.).

1. Соціально-економічні та політичні перетворення в країнах регіону.
2. Передумови та наслідки уніфікації суспільного розвитку слов’янських народів за “радянським зразком”.
3. Посилення терору та репресій.
4. Словянські країни на початку «холодної війни».

Болгарія у 50-90-ті рр.

1. Культ особи В.Червенкова та його негативні наслідки.
2. Державне та господарська будівництво. Спроби корегування економічної політики.
3. Режим Т. Живкова.
4. Крах тоталітаризму у Болгарії.

Чехословаччина (60-90-ті рр.).

1. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країни. Назрівання кризи суспільного життя.
2. “Празька весна” 1968 р. та її придушення.
3. Передумови та перемога “оксамитової” революції.
4. Загострення національного питання. Поділ країни на Чехію та Словаччину.

Соціально-економічна та політична криза в Польщі (50-70-ті рр.).

1. Події 1956 року та їх наслідки.
2. Студентські виступи 1968 р.
3. Страйки робітників на узбережжі Балтики (1970 р.).
4. Спроби реконструкцій економіки країни та зародження опозиційного руху (70-ті pp.).

Особливості Югославії у другій половині 40-х – 70-х рр.

1. Зовнішні та внутрішні передумови конфлікту.
2. Радянсько-югославський конфлікт 1948-1955 pp. та його подолання.
3. Концепція самоврядувального соціалізму та її реалізація.
4. Конституція 1974 р. Режим Й.Тіто.
5. Розпад Югославії.
6. Міжнаціональна війна та її наслідки.