Історичне краєзнавство

Історія формування етносу, держави і суспільства

1. Еволюція етнічних спільнот: рід, плем’я, народ, нація. Етнічне та політичне розуміння націй та їх країнознавчий зміст. 
2. Формування та розвиток національних мов. Історичні етапи національно-культурного відродження та загроза етнічної асиміляції.
3. Поняття про історичні межі. Археологічна та історіографічна база даних про державу та суспільство. Процеси територіальної консолідації держави. Історико-географічні землі (області). Участь держави у міжнародних конфліктах, територіальні втрати і здобутки. Утвердження незалежності. Сучасні експансіоністські посягання та загрози внутрішнього сепаратизму.
4. Династичний характер давніх держав. Зародження та становлення станових та класових груп. Традиційні та специфічні протиріччя у боротьбі за владу. Внутрішні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Основні етапи розвитку продуктивних сил.
5. Становлення національних еліт. Розвиток освіти, науки, культури, засобів масової інформації. Формування політичної системи країни. Традиції парламентаризму. Прийняття національних конституцій. Еволюція національних інтересів країни.

Демографічні особливості країнознавчих досліджень

1. Розмаїття знань про населення і народи. Поділ народів на мовні сім’ї і мовні групи. Демографія, екістика і етнографія як науки.
2. Чисельність населення країни, його політичне і соціально-економічне значення. Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст і депопуляція населення. Статево-вікова піраміда. Демографічна політика держави. Механічний рух населення. Еміграція, імміграція, внутрішні міграції. Діаспора.
3. Розміщення і густота населення. Урбанізація. Темпи урбанізації і типи урбанізованих територій. Головні міста країни.
4. Титульна нація і національні меншини та їх походження. Мовно-культурна політика.
5. Соціальна структура населення. Міське і сільське населення. Трудоресурсний потенціал. Зайнятість населення. Якісні показники умов проживання.

Етнографічні основи країнознавства

1. Етнографія і країнознавство. Формування етнографічної науки. Етнографія і суміжні дисципліни. Методи етнографічних досліджень.
2. Поняття етногенезу. Етнічні групи. Етнічні межі. Етнографічне районування країни.
3. Етнопсихологія як предмет наукового країнознавства. Регіональні етнопсихологічні відмінності. Народи і політико-психологічні стереотипи. Етнопсихологія і етнополітика.
4. Громадський побут і приватне життя.
5. Духовний світ нації та народна творчість. Фольклор, національний етикет, звичаї та обряди, вірування і повір’я. Народний побут і архітектура, одяг і ремесла.
6. Декоративно-прикладне мистецтво. Національна кухня, національні свята, фестивалі тощо.
7. Регіональні відмінності народної творчості. Народна творчість національних меншин.
8. Зростання значимості етнографічної бази у міжнародних відносинах. Етнографічний образ народу.

Культура та мистецтво, наука та засоби масової інформації країни

1. Культура та мистецтво, їх внесок у презентацію країни в контексті сучасних духовних цінностей. Особливості країнознавчих досліджень науки та засобів масової інформації.
2. Історичні етапи розвитку національної культури, їх зв’язок з народною творчістю. Масова культура. Проблеми захисту національного культурного середовища.
3. Художня література. Образотворче мистецтво. Архітектура і скульптура. Музичне мистецтво і театр. Періодизація їх розвитку, жанрова спрямованість, найвидатніші персонали, міжнародне визнання і т.п.
4. Національна наука. Фундаментальна наука, науково-дослідницькі та конструкторські роботи. Національні та міжнародні наукові досягнення.
5. Роль засобів масової інформації у житті держави. Загальний рівень розвитку та видове розмаїття. Проблеми політичної підпорядкованості, корпоратизації інтересів у ЗМІ. Провідні ЗМІ, їх політична і соціальна спрямованість, тираж, географія впливу.
6. Роль спорту у презентації країни. Масова фізкультура і спорт. Олімпійський рух, Призерство у світових чемпіонатах та Олімпійських іграх.

Соціально-економічні основи країнознавчих досліджень

1. Поняття національного господарства. Структура національного господарства. Типи національних господарств.
2. Обсяги та темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) і валового національного продукту (ВНП), інші загальноекономічні показники.
3. Історія становлення національного господарства.
4. Особливості регіоналізації досягнень науково-технічного прогресу (НТП) в національній економіці. Науково-дослідні і конструкторські роботи (НДКР) в різних галузях.
5. Концентрація та монополізація виробництва.
6. Аналіз фінансової та банківської діяльності. Формування бюджету та його структура. Іноземні інвестиції та міжнародна заборгованість.
7. Особливості структурно-галузевих змін в господарстві країни. Зміни в територіальній організації виробництва. Роль держави в організації національної економіки.
8. Експорт та імпорт країни. Міжнародні послуги. Товарно-галузева структура експорту та імпорту, його географія. Міжнародна інтегрованість національної економіки.

Дослідження політичної системи країни

1. Поняття політичної системи. Типи держав за формою правління, державним устроєм та політичним режимом.
2. Місце держави у політичній системі. Державні інституції та їх функції.
3. Роль політичних партій і громадсько-політичних рухів у формування політичної системи держави. Типи партійних систем.
4. Загальні країнознавчі підходи у дослідженні політичної системи: історичні умови формування, традиції, корпоративізм, соціальна структура, значення ідеології у суспільному розвитку, співвідношення політичної активності в столиці і на периферії. Становлення та еволюція парламентаризму.
5. Характеристика державних політичних інституцій (президентство, парламент, виконавча влада, конституційний суд). Проблеми вдосконалення політико-адміністративного устрою. Традиції територіального самоврядування.
6. Провідні політичні партії, профспілки та громадські об’єднання. Виборча система країни, рівень політизації суспільного життя та окремих його сфер.

Національна ідеологія, політична свідомість як об’єкт країнознавчих досліджень. Роль національних еліт у прогресі суспільства

1. Ідеологія, її місце у суспільному розвитку. Національна ідея та чинники її творення. Політична система держави та її ідеологічна діяльність. Наукова база ідеології, ідеологічний плюралізм.
2. Сутність політичної свідомості та її типи, її зв’язок з ідеологією. Ідеологія класова, релігійна, консервативна, ліберальна, соціалістична. Масова свідомість і політична свідомість в країні.
3. Поняття політичної культури. Функції політичної культури. Національні цінності, історичний досвід, політична культура. Проблеми виховання політичної культури.
4. Теорія еліт. Національні політична, економічна, військова, ідеологічна, наукова та бюрократична еліти.
5. Значення корупції, традицій, спадкоємності, освіти, виховання у формуванні еліти. Роль лідерів та культу особи в суспільному розвитку. Методи оцінки елітарності в країні.