Конфесійна класифікація

Серед етноутворюючих чинників важливе місце належить релігії (від лат. religio — набожність, святощі, предмет культу). Є два визначення сутності релігії як історичного явища і форми культури: теологічне і світське.

Теологи під релігією розуміють те, що пов’язує людину з Богом: Святе Письмо, культ та інші догмати, тобто це віра в реальне існування надприродного.

Світське трактування релігії містить у собі систему філософських, соціологічних, культурологічних, психологічних знань та ґрунтується на історіософії й раціоналістичному підході, позбавленому ознак ідеологізованих і містифікованих теорій.

Розглядаючи релігійну (конфесійну) структуру народонаселення світу, необхідно враховувати ряд аспектів. Під час етнографічного й історичного описів етнічних спільнот обов’язково зазначають релігійну належність віруючих, оскільки релігія значно впливає на численні елементи матеріальної і духовної культури народів. Хоча з виникненням світових релігій етнічні межі, як правило, перестають збігатися з релігійними, релігія навіть в економічно розвинених країнах, де високий рівень виробництва, культури і освіти, відіграє значну роль.

До світових релігій належать: буддизм, християнство й іслам.

Однією з найстаріших релігій світу є буддизм, який утвердився в Індії понад 2,5 тис. років тому. Сповідує буддизм насамперед високі етичні норми (достоїнство людини, поведінка в суспільстві тощо).

Християнство як світова релігія тісно пов’язане з іудаїзмом. Воно зародилося в середині І ст. н. е. у східних провінціях Римської імперії, на території сучасного Ізраїлю, за глибокої кризи рабовласницького ладу.

Християнство поділяють на такі головні гілки: православ’я, католицизм і протестантизм (останній складається з багатьох течій і сект — лютеранство, кальвінізм, англіканство, баптизм, методизм та ін.).

На Аравійському півострові на початку УІІ ст. виник іслам, що вважається наймолодшою релігією світу (у перекладі з арабської “іслам” означає “покірність”). Тих, що сповідують цю релігію, називають відданими (з арабської — мусульманами, звідси друга назва ісламу — мусульманство). У Європі ця релігія дістала назву “магометанство” за зміненим іменем засновника Мухаммеда (Магомета). Батьківщина ісламу м. Хидксоз (між Синайським півостровом і Мексикою). Двома основними гілками ісламу є сунізм і шиїзм.

До основних релігійних форм належать також ламаїзм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм та місцеві традиційні релігії. Кожна форма характеризується певними рисами. Основні з них так розподіляються по континентах:

  • більшість населення Європи сповідує виключно християнство і його різновиди (католицизм, протестанство, православ’я). У кожній країні Європи зосереджені всі види християнської релігії, але окремі її регіони характеризуються переважанням одного з трьох видів. Так, католики зосереджені у своїй більшості в країнах Південної, Західної і Східної Європи; протестанти — в Центральній, Пів­нічній і Західній, а православні — на Південному Сході.
  • Азія — осередок всіх світових релігій. Це іслам, буддизм і ламаїзм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм, християнство. Мусульманство, що сповідує іслам, охоплює більшість країн за територією. Його сповідують в Індонезії, Росії, країнах Середньої Азії, Афганістані, Пакистані, Індії, Бангладеш та ін. Буддизм і ламаїзм сповідує більшість населення (Китай, Монголія, Японія, Росія). Індуїзм притаманний Південній Азії, в основному Індії і ближнім країнам (Непал, Шрі-Ланка). Конфуціанство зустрічається в Китаї, а синтоїзм — в Японії. Лише на Філіппінах, Кіпрі, в Лівані, Ізраїлі, частково Індонезії сповідують християнство.
  • Африка поділена ніби на дві частини екватором і за релігією. Іслам сповідується переважно в північній, а протестантство — в південній частині.