У сучасній українській мові під час утворення форм слів та нових слів відбуваються зміни (чергування) приголосних, спричинені різними історичними законами її фонетичної системи.

Чергування приголосних під час словозміни

До найпоширеніших чергувань приголосних звуків під час словозміни належать такі:

§ 12. Чергування Г, К, Х із м’якими З, Ц, С

1. У давальному на місцевому відмінку однини іменників жіночого роду першої відміни: дуга́ — дузі́, (на) дузі́; перемо́га — перемо́зі, (у) перемо́зі; кві́тка — кві́тці, (на) кві́тці; сва́ха — сва́сі, (на) сва́сі.

2. У місцевому відмінку однини іменників чоловічого та середнього роду другої відміни: терпу́г — (на) терпузі́; байра́к — (у) байра́ці, друк — (у) дру́ці; кожу́х — (у) кожу́сі, вухо — (у) вусі.

§ 13. Чергування Ґ із м’яким З

У давальному на місцевому відмінку однини іменників жіночого роду першої відміни: дзи́ґа — дзи́зі, (на) дзи́зі, ґирли́ґа — ґирли́зі, (на) ґирли́зі, Лома́ґа (прізвище) — Лома́зі, (на) Лома́зі.

§ 14. Чергування Г, К, Х із Ж, Ч, Ш

1. В іменниках перед суфіксами -к-, -ок, -ин- зі значеннями зменшеності та пестливості: нога́ — ні́жка, плуг — плужо́к; рука́ — ру́чка, крюк — крючо́к; му́ха — му́шка, горо́х — гороши́на.

2. У кличному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни перед закінченням -е: друг — дру́же, луг — лу́же; коза́к — коза́че, юнак — юна́че; пасту́х — пасту́ше.

3. В усіх особових формах дієслів теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду, формах наказового способу та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: берегти́ — бережу́, береже́ш, береже́, бережемо́, бережете́, бережу́ть; бережи́, бережі́мо, бережі́ть хай (нехай) бережу́ть; зберегти́ — збережу́, збереже́ш, збереже́, збережемо́, збережете́, збережу́ть; збережи́, збережі́мо, збережі́ть, хай (нехай) збережу́ть; збере́жений; пекти́ — печу́, пече́ш, пече́, печемо́, печете́, печу́ть; печи́, печі́мо, печі́ть, хай (нехай) печу́ть; пе́чений; спекти́ — спечу́, спече́ш, спече́, спечемо́, спечете́, спечу́ть; спечи́, спечі́мо, спечі́ть, хай (нехай) спечу́ть; спе́чений; колиха́ти — колишу́, коли́шеш, коли́ше, коли́шемо, коли́шете, коли́шуть; колиши́, колиші́мо, колиші́ть, хай (нехай) коли́шуть; поколиха́ти — поколишу́, поколи́шеш, поколи́ше, поколи́шемо, поколи́шете, поколи́шуть; поколиши́, поколиші́мо, поколиші́ть, хай (нехай) поколи́шуть.

§ 15. Чергування Д із ДЖ

У першій особі однини дієслів теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: сади́ти — саджу́; посади́ти — посаджу́, поса́джений; ра́дити — ра́джу; схо́дити — схо́джу, схо́джений;

§ 16. Чергування Т із Ч; З із Ж; С із Ш; ЗД із ЖДЖ; СТ із Щ

У першій особі однини дієслів теперішнього часу й майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: крути́ти — кручу́, кру́чений; леті́ти — лечу́; ла́зити — ла́жу; коси́ти — кошу́, ко́шений; покоси́ти — покошу́, поко́шений; ї́здити — ї́жджу, ї́жджений; пусти́ти — пущу́; пу́щений.

§ 17. Чергування СТ із Щ

У формі першої особи однини теперішнього часу й майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: запусти́ти — запущу́, запу́щений; мости́ти — мощу́, мо́щений; прости́ти — прощу́, про́щений.

§ 18. Чергування Б із БЛ; П із ПЛ; В із ВЛ; М із МЛ; Ф із ФЛ

Звук Л у названих звукосполученнях м’який: у першій особі однини та третій особі множини теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду та в пасивних дієприкметниках перед суфіксом -ен-: люби́ти — люблю́, лю́блять; ліпи́ти — ліплю́, лі́плять, лі́плений; злови́ти — зловлю́, зло́влять, зло́влений; стоми́ти — стомлю́, сто́млять, сто́млений; розграфи́ти — розграфлю́, розграфля́ть, розгра́флений.