§ 45. Велика буква на початку речення

З великої букви пишемо:

1. Перше слово, яким починається текст.

2. Перше слово в реченні:

1) після крапки;

2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується попереднє речення.

3. Переважно перше слово у віршованих строфах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка.

Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови, перше слово пишемо з малої букви:

— Дивіться… он там… встає… він ще живий… Семен… Семен…

М. Коцюбинський

Тихо в хаті стало; Тільки наймичка шептала: «Мати… мати… мати…».

Т. Шевченко

Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова автора) пишемо з малої букви:

— Так тому й буть! — усі гукнули.

Л. Глібов

— Що з тобою? — допитувалась Маланка.

М. Коцюбинський

Я не Ганна, не наймичка, Я… — та й оніміла.

Т. Шевченко

Примітка 3. Зрідка після знака питання (знака оклику), що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації, пишемо малу букву:

Раптом він чує над собою: Остапе! Остапе! це ти? живий?

М. Коцюбинський

Сонце! сонце! — на гори й долини, — Сонце! сонце! — на води й поля. Хай живе в вільній праці людини України земля!

П. Тичина

§ 46. Велика буква у звертаннях і в ремарках

З великої букви пишемо:

1. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюється звертання:

Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш.

Т. Шевченко

2. Перше слово після знака оклику, що стоїть після вигуку або окличного слова, ужитих на початку речення:

— Агов! Де ти?

В. Нестайко

Примітка. Якщо вигук стоїть у середині речення, то наступне слово пишемо з малої букви:

Ждемо день і другий — гай-гай! — немає Тетяни.

С. Васильченко

3. Ремарки-фрази (подані в дужках), що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:

— Ну, ось ви бачили в цій, по-моєму, талановитій, блискучій доповіді, що він справді дійшов висновків — глибоких, оригінальних, талановитих і, безперечно, високоцінних для нас. (У залі гучні, захоплені оплески.)

М. Івченко

З великої букви пишемо й інші ремарки та посилання, узяті в дужки, що стоять після закінченого речення:

[Павлина:] Прощайте! (Вийшла)

І. Карпенко-Карий

§ 47. Велика та мала букви в рубриках

1. З великої букви пишемо перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою:

Стаття 1. Поняття громадського об’єднання

  • Громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб і/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних інтересів.
  • Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка (з документів).

2. З малої букви пишемо перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою або комою:
Основні засоби — це ресурс підприємства, і завдання менеджерів досягти найбільшої ефективності його використання. На шляху вирішення цієї проблеми вони мають здійснити такі заходи:

  • оцінити ефективність використання основних засобів у звітному періоді;
  • провести порівняльний аналіз показників ефективності звітного періоду з попередніми показниками;
  • виявити проблемні питання, резерви підвищення використання основних засобів на підприємстві (з навчальної літератури).

3. З малої букви пишемо перше слово після рубрик, ужитих після цифри або букви з круглою дужкою (див. § 168, п. 1):

Тактичними завданнями державної політики розвитку фінансового ринку України є:

1) розробка єдиних функцій управління для багатьох державних органів, що регулюють фінансовий ринок;

2) створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку та її правової бази як способу обмеження ризиків інвесторів;

3) закріплення в правовій базі фінансового ринку заходів щодо відповідальності за невиконання встановлених правил (наукова література).

§ 48. Велика буква після двокрапки, на початку прямої мови, цитати тощо

1. З великої букви пишемо перше слово після двокрапки:

а) коли це початок прямої мови:

Горлиця питає: «Чи, може, хто гніздечко зруйнував?».

Л. Глібов

Пішла. А серце моє кричало: «Вернись, вернись, я все прощу!».

Д. Павличко

б) коли цитату подано після слів автора як пряму мову, що пов’язана зі словами автора без сполучника й наведена на початку речення:

— Прочитаю вам слова видатного польського письменника Жеромського: «Добути з голої землі щось, таке таємниче, таке чудесне своєю будовою, своїм життям і смертю, як колос пшениці, хіба це не означає бути співтворцем дива?».

М. Стельмах

Примітка. Коли ж цитата входить до складу речення як його частина або наводиться з середини речення, то вона переважно починається з малої букви: Як писала автор цих рядків ще двадцятилітнім дівчиськом, «за століттям засунуться ковані брами і брязнуть у воду ключі» (О. Забужко).

2. З великої букви пишемо початкове слово постанови, протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини:

Кабінет Міністрів України постановляє: Внести до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» зміни, що додаються (з документів).

§ 49. Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин

1. З великої букви пишемо власні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Іва́н Петро́вич Котляре́вський, Володи́мир Іва́нович Верна́дський, Ле́ся Украї́нка (Лари́са Петрі́вна Ко́сач), Марко́ Вовчо́к (Марі́я Олекса́ндрівна Вілі́нська), Дніпро́ва Ча́йка (Людми́ла Василе́вська-Бере́зіна), Ю́рій Клен (О́свальд Бу́ргардт), Не́стор Літопи́сець, Клі́рик Остро́зький, також: Кобза́р (про Тараса Шевченка), Каменя́р (про Івана Франка) та ін.

У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, що пишуться з дефісом, кожна частина яких починається великою буквою: Кві́тка-Основ’я́ненко, Нечу́й-Леви́цький, Жан-Жа́к, Зино́вій-Богда́н.

2. Службові слова (артиклі, прийменники та ін.) у складі прізвищ та імен іншомовного походження пишемо з малої букви: Абд ель Кері́м, Брето́н де лос Ерре́рос, Варнго́ген фон Е́нзе, Жа́нна д’Арк, Леона́рдо да Ві́́нчі, Лю́двіг ван Бетхо́вен, Нур ад Дін.

Про написання службових слів, ужитих перед прізвищем, див. § 146, п. 1 4).

Примітка. У деяких власних назвах службові слова традиційно пишемо з великої букви відповідно до написання в мові оригіналу: Ван Гог, Д’Аламбе́р, Ель Гре́ко.

3. Китайські та корейські прізвища та імена, які завжди стоять після них, пишемо з великої букви: Сі Цзіньпі́н, Ван Мен, Лі Чжаода́о,
Пак Вансо́, Чхве Чхвіво́н, Пан Гіму́н.

4. У в’єтнамських, м’янмських, індонезійських, тайських і японських прізвищах та іменах усі складники пишемо з великої букви: То Хоа́й, Нгуе́н Зу, Він М’їн, Джо́ко Відо́до, Ака́т Дамкѐнг, Сі́ндзо А́бе.

Примітка. Про правопис східних власних назв (турецьких, єгипетських, азербайджанських та інших тюркського чи арабського походження зі складовими частинами бей, заде, огли, паша) див. § 146, п. 3 4).

5. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами, пишемо з малої букви: донжуа́н, ловела́с, ме́нтор, мецена́т, робінзо́н, бра́унінг (пістолет), галіфе́ (штани), ди́зель (двигун), макінто́ш (плащ), макси́м (кулемет), рентге́н (апарат). Так само пишемо загальні назви, утворені від власних імен (прізвищ): франкозна́вець, шевченкіа́на, бонапарти́зм.

Прізвища людей, уживані в загальному значенні, які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишемо з великої букви: «Ці хлопці в команді — нові Блохіни і Шевченки» (з газети).

Якщо ж прізвища (імена) вживаються зневажливо, їх пишемо з малої букви: азе́фи, кві́слінги.

6. Назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання пишемо з малої букви: ара́би, африка́нці, латиноамерика́нці; ацте́ки, іроке́зи, поля́ни; украї́́нка, білору́ска, лати́ш, француз, запорі́жці, кия́ни, львів’я́ни.

7. З великої букви пишемо власні назви, які стосуються:

1) релігії: Ісус Христо́с, Магоме́т, Бу́дда, Бр́а́хма.

Примітка. Про інші назви, пов’язані з релігією, див.§ 53.

2) міфологічних істот і божеств: Анте́й, Аполло́н, Афі́на, Ахілле́с, Вене́ра, Мо́ло́х

Примітка 1. Родові назви, які стосуються релігії та міфології, пишемо з малої букви: а́нгел, арха́нгел, де́мон, лісови́к, му́за, ні́мфа, руса́лка, тита́н, фавн, фе́я.

Примітка 2. Власні міфологічні назви, що перетворилися на загальні або вживаються в переносному значенні, пишемо з малої букви: молох війни; На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси;

3) дійових осіб у байках, казках, драматичних творах тощо: Во́рон, За́єць, Лиси́ця, Осе́л, Щу́ка; Лісови́к, Ма́вка, Переле́сник; Дід Моро́з, Котигоро́шко, Черво́на Ша́почка; Будя́к, Троя́нда, Хліб.

Примітка. Якщо назви персонажів із казок, творів для дітей і т. ін. вживаються як загальні, їх пишемоя з малої букви: ба́ба-яга́, дід-моро́з, іва́н-покива́н.

8. З великої букви пишемо клички свійських тварин, а також приручених або дресированих звірів і птахів: Сірко́ (собака); Сніжи́нка (кішка); Гнідко́, Стріла́ (коні); Круторо́гий, Си́вий (воли); Зі́рка, Ли́ска (корови); Ра́ві, Ша́ші (слони); Кра́сень, Фарао́н (папуги) та ін.

Примітка. Власні назви, які вживаються як назви видів тварин, пишемо з малої букви: У дворі гралися мурчики.

9. З великої букви пишемо:

1) прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -ів-(-ø), -ов-(-а), -ов-(-е), -ев-(-е), -їв-(-ø), -єв-(-а), -єв-(-е), -ин-(-ø), -ин-(а), -ин-(е), -їн-(-ø), -їн-(а), -їн-(е), якщо вони означають належність чогось певній особі: Андрі́єві книжки́, Грінче́нків словни́к, Марі́їн лист, Тичи́нине сло́во, Шевче́нкові пое́зії, Мали́шкова мета́фора, Рафае́лева «Мадонна», Зе́всова колісни́ця.

2) прикметники, які входять до складених власних назв людей як імена-характеристики: Володи́мир Вели́кий, Дани́ло Га́лицький, Яросла́в Му́дрий, Карл Сміли́вий, Костянти́н Багряноро́дний, Рі́чард Лéвове Се́рце, Все́волод Вели́ке Гні́здо, Костя́нтин Остро́зький.

3) прикметники, утворені від іменників — власних назв, якщо вони утворюють словосполучення із значенням «імені когось», «пам’яті когось»: Но́белівська пре́мія, Франкі́вська кімна́та, Шевче́нківська пре́мія, Потебня́нські чита́ння.

Примітка. З малої букви пишемо присвійні прикметники, утворені від власних особових назв:

1) за допомогою суфіксів —івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): бальза́ківські тради́ції, франкі́вські соне́ти, шевче́нківський стиль, довже́нківські фільми, ґалаґа́нівська садиба;

2) якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів: а́вгієві ста́йні, ахілле́сова п’ята́, го́рдіїв ву́зол, дамо́клів меч, прокру́стове ло́же, ю́дині срібняки́; архіме́дова спіра́ль, базе́дова хворо́ба, бертоле́това сіль, ві́ттова хворо́ба, га́йморова порожни́на, піфаго́рова теоре́ма.

§ 50. Географічні та адміністративно-територіальні назви

1. З великої букви пишемо географічні власні назви (незалежно від кількості їхніх складників), крім службових слів і родових назв (зато́ка, мис, мо́ре, о́стрів, пік, хребе́т тощо): А́зія, Антаркти́да, Нова́ Зела́ндія, Балка́нський піво́стрів, Володи́мир-Воли́нський, Кавка́зький хребе́т, пік Шевче́нка, гора́ Гове́рла, Азо́вське мо́ре, прото́ка Лаперу́за, Пана́мський переши́йок, Пе́рська зато́ка, о́зеро Сві́тязь, Півні́чний по́люс, Малоазіа́тське нагі́р’я, Євразі́йський степ.

Примітка. Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не є родовим найменуванням, то його пишемо з великої букви: Бі́ла Це́рква (місто), Білове́зька Пу́ща (заповідник), Було́нський Ліс (парк), Золоти́й Ріг (затока), Єлисе́йські Поля́ (вулиця в Парижі), Вогняна́ Земля́ (архіпелаг).

2. Так само з великої букви пишемо складники географічних назв, що називають титули, посади, фах тощо: мис Капіта́на Дже́ральда, острови́ Короле́ви Шарло́тти, ву́лиця Акаде́міка Заболо́тного. З великої букви пишемо також назви зі словом святий: острови́ Свято́ї Трі́йці, зато́ка Свято́го Лавре́нтія.

Примітка. Службові слова (артиклі, прийменники та ін.) у складі географічних назв пишемо з малої букви й відокремлюємо дефісом: Було́нь-сюр-Мер, Порт-о-Пре́нс, Рі́о-де-Жане́йро, Фонте́н-сюр-Рон, Фра́нкфурт-на-Ма́йні, Па-де-Кале́.

3. Службові слова, що стоять на початку іншомовних географічних назв, пишемо з великої букви і відокремлюємо дефісом: Де-Брейне́, Ла-Ма́нш (протоки), Ле-Крезо́, Лос-А́нджелес (міста), Лос-Фра́йлес (острови).

4. З великої букви пишемо також початкові частини Сан-, Сен-, Сент-, Санкт-, Санта- (що означають «святий»): Сан-Франци́ско, Сен-Ло́, Сент-Джо́нс, Санкт-Петербу́́рг, Са́нта-Ба́рбара (міста).

Примітка. В іншомовних складних географічних назвах, у яких використовується дефіс, з великої букви пишемо й родові позначення: Ісси́к-Куль (куль — озеро), Мую́н-Кум (кум — пісок), Рі́о-Не́гро (ріо — річка), Ха́ра-Нур (нур — озеро), але: Алата́у, Амудар’я́, Дихта́у, Сирдар’я́.

5. Якщо ж складник такої назви увійшов в українську мову як загальна родова назва, то її пишемо з малої букви: Вара́нгер-фіо́рд, Бе́рклі-сквер. Так само з малої букви пишемо й родові позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, бульварів: Я́коб-Ка́йзер-плац (плац — площа), У́нтер-ден-Лі́нден-штра́́се (штрасе — вулиця), Мічига́н-авеню́ (авеню — вулиця).

Примітка. Географічні назви, ужиті в переносному значенні, зберігають написання з великої букви: Верса́ль (у значенні «Версальський мир»), Ка́нни (у значенні «оточення та розгром»), Мю́нхен (у значенні «Мюнхенська угода 1938 р.»), Парна́с (у значенні «світ поезії»), Седа́н (у значенні «воєнний розгром»).

6. Назви держав пишемо з великої букви. Якщо назва держави чи автономної республіки складається з кількох слів, то всі слова пишемо з великої букви: Украї́на, Автоно́мна Респу́бліка Крим, Руму́нія, Уго́рщина, Ара́бська Респу́бліка Єги́пет, Королі́вство Бахре́йн, Кита́йська Наро́дна Респу́бліка, Респу́бліка Коре́я, Князі́вство Мона́ко, Респу́бліка Болга́рія, Соціалісти́чна Респу́бліка В’єтна́м, Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, Францу́зька Респу́бліка.

Примітка. У неофіційних і образних назвах держав, територій, областей, місцевостей, міст, рік тощо з великої букви пишемо перше (або єдине) слово, а також власні назви: Піднебе́сна імпе́рія або Піднебе́сна (імператорський Китай), Тума́нний Альбіо́н (А́нглія), Золотове́рхий (Київ), Ві́чне мі́сто (Рим), Славу́тич (Дніпро), Закавка́ззя, Букови́на, Ві́нниччина, Наддніпря́нщина, Поку́ття, Полі́сся, Приазо́в’я, Слобожа́нщина.

7. У назвах груп або союзів держав усі слова, крім родових назв, пишемо з великої букви: Анта́нта, Балка́нські краї́ни, Скандина́вські краї́ни, Трої́стий сою́з.

8. У назвах адміністративно-територіальних одиниць (автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад тощо) з великої букви пишемо перше слово (або частини складного слова): Гі́рсько-Бадахша́нська автоно́мна о́бласть, Баянго́л-Монго́льський автоно́мний о́круг, Ко́шицький край, Воли́нська о́бласть, Рожи́щенський райо́н, Новомли́нівська сільра́да.

Це правило поширюється й на старі назви країн та одиниці старого адміністративно-територіального поділу: Бі́рма, Пе́рсія, Бе́регівський о́круг, Ві́тебське воєво́дство, Ло́хвицький пові́т, Черка́ське старо́ство.

9. У назвах адміністративно-територіальних одиниць зарубіжних держав з великої букви пишемо всі слова, крім тих, що позначають родові поняття: департа́мент Аверо́н (Франція), штат Теха́с (США), о́бласть П’ємо́нт (Італія), префекту́ра Тоя́ма (Японія), земля́ Ни́жня Саксо́нія (Німеччина).

10. Назви сторін світу: за́хід, пі́вдень, пі́вніч, схід, норд-о́ст, півде́нний за́хід — звичайно пишемо з малої букви. Якщо ці назви вживаються на означення країн, народів, регіонів, тоді їх пишемо з великої букви: краї́ни За́ходу, Дале́кий Схід, За́хідна Украї́на, наро́ди Пі́вночі, Півде́нне Полі́сся, Півні́чна Букови́на.

11. Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), майданів (площ), парків, шляхів (залізничних, морських і т. ін.), каналів, течій (морських) і т. ін. пишемо з великої букви, а їхні родові найменування — з малої: Андрі́ївський узві́з, бульва́р Тара́са Шевче́нка, ву́лиця 295-ї Херсо́нської Диві́зії, Льві́вська пло́ща, майда́н Незале́жності, Музе́йний прову̀лок, Жито́мирська автостра́да, Стри́йський парк, Півні́чний морськи́й шлях, Придніпро́вська залізни́ця, течія́ Куросі́о.

Примітка. Якщо найменування підрозділів залізниць складаються з двох слів, їх пишемо з великої букви: Півде́нно-Кавка́зька залізни́ця.

Якщо в назвах вулиць, проспектів тощо слова брід, вал, воро́та, міст, шлях, яр і т. ін. уже не сприймаються як родові позначення і стали частиною власної назви, то їх пишемо з великої букви: Бо́ричів Тік, До́брий Шлях, Кози́ний Брід, Яросла́вів Вал.

12. Утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв, напоїв, тканин тощо пишемо з малої букви: босто́н (тканина), йоркши́р (порода свиней), маде́ра (сорт вина), сая́ни (напій), сенберна́р (порода собак), симента́лка (порода корів), тока́й (сорт вина) і т. ін.

13. У назвах вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней і т. ін. усі слова, крім родових назв, пишемо з великої букви: Приміськѝй вокза̀л, ста́нція Усти́нівка, порт О̀львія, при́стань Ржи́щів (на Дніпрі).

14. Назви аеропортів, станцій метро, зупинок наземного міського транспорту беремо в лапки. З великої букви пишемо перше (або єдине) слово таких назв, а також ті слова, які пишуться з великої букви у складі цих топонімів: аеропорти «Бори́спіль», «Ки́їв»; станції метро «Академмісте́чко», «Університе́т», «Сире́ць», «Пошто́ва пло́ща», «Черво́ний Ху́тір»; зупинки «Карава́єві Да́чі», «Ву́лиця Обсервато́рна», «Мотоцикле́тний завод», «Льві́вська пло́ща», «Шко́ла».

§ 51. Астрономічні назви

У назвах небесних тіл, сузір’їв, галактик усі слова, крім родових найменувань (зоря, сузір’я, планета, галактика тощо) і порядкових позначень яскравості світил (альфа, бета, гамма тощо), пишемо з великої букви: Марс, Сату́рн, Юпі́тер, зоря́ Альтаї́р, сузі́р’я Вели́кого Пса, гала́ктика Вели́ка Магелла́нова Хма́ра, а́льфа Мало́ї Ведме́диці, бе́та Терезі́в. Так само пишуться народні назви зоряних скупчень, сузір’їв і галактик: Кво́чка, Вели́кий Віз, Па́сіка, Чума́цький Шлях тощо.

Примітка. Слова земля́, мі́сяць, со́нце пишуться з великої букви тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви: Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем. Але: обробіток землі, схід сонця.

§ 52. Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів

1. У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви: Вели́ка францу́зька револю́ція, Колії́вщина, Семирі́чна війна́, Льві́вське збро́йне повста́ння 1848 р., Пари́зька кому́на, Ренеса́нс, епо́ха Відро́дження, Баро́ко, Нови́й рік, День учи́теля, День па́м’яті та прими́рення, Верса́льський ми́рний до́говір, Деклара́ція незале́жності США

2. Так само пишемо назви політичних, культурних, спортивних та ін. заходів міжнародного або загальнодержавного значення: Олімпі́йські і́гри, Бі́ла олімпіа́да, Марш ми́ру, Всесві́тній конгре́с украї́нців, Всеукраї́нська педагогі́чна конфере́нція, Міжнаро́дний рік дити́ни, Ку́бок УЄФА (футбол). Назви інших регулярних заходів, що не мають офіційного характеру, пишемо з малої букви: день інформа́ції, саніта́рний день, субо́тник, неді́льник.

Примітка 1. У назвах свят День Незале́жності Украї́ни, День Собо́рності Украї́ни, День Конститу́ції Украї́ни з великої букви пишемо всі слова.

Примітка 2. У назвах історичних подій із другим прикметником, що походить від географічної назви, де використовується дефіс, або походить від двох географічних назв, з великої букви пишемо обидві частини: Бре́ттон-Ву́дська конфере́нція (від Бре́ттон-Вудс), Брест-Лито́вський ми́рний до́говір (від Брест-Лито́вськ), Я́ссько-Кишині́вська опера́ція (від Я́сси і Кишині́в).

Примітка 3. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишемо з малої букви: гре́ко-пе́рські ві́йни, громадя́нська війна́, хресто́ві похо́ди, доба ́феодалі́зму, анти́чний світ, сере́дні віки́, середньові́ччя, неолі́т, палеолі́т, палеозо́йська ера, трипі́льська культу́ра.

§ 53. Назви, пов’язані з релігією

1. З великої букви пишемо слова Бог, Алла́х, а також імена Бога: Єго́ва, Савао́ф, Адона́й, Елохі́м, імена богів і богинь у різних народів: Деме́тра, Ві́шну, Ге́ба, Бра́хма, Марс, Перу́н, Даждьбо́г. Так само пишемо імена засновників релігій: Бу́дда, Зарату́стра, Магоме́т; апостолів, пророків, святих у християнстві: Іва́н Хрести́тель, Іва́н Богосло́в, Мико́ла Чудотво́рець, Андрі́й Первозва́ний.

Примітка. Слово бог як найменування богів і богинь політеїстичних релігій пишемо з малої букви: боги́ Старода́внього Єги́пту, бог Посейдо́н, боги́ня Ге́ра, бог торгі́влі.

2. З великої букви пишемо слова: Трі́йця, Свята ́Трі́йця, найменування осіб Святої Трійці (Бог Оте́ць, Бог Син, Бог Дух Святи́й) і слово Богоро́диця; інші найменування Бога (Госпо́дь, Спаси́тель, Всеви́шній, Творе́ць) і Богородиці (Цари́ця Небе́сна, Ма́ти Божа, Пречи́ста Ді́ва); прикметники, утворені від слова Бог, Господь (сла́ва Бо́жа, во́ля Госпо́дня, Бо́жий про́мисел).

Примітка 1. Слова апо́стол, святи́й, преподо́бний, му́ченик та ін. пишемо з малої букви: апо́стол Матві́й, святи́й Пантелеймо́н, свята́ великому́чениця Варва́ра, преподо́бний Серафи́м Саро́вський, блаже́нна Феодо́ра. Але Пресвята́ Богоро́диця, Свята́ Трі́йця, собо́р Свято́го Петра́.

Примітка 2. У церковних і релігійних текстах з великої букви пишемо займенники, що вживаються замість слів Бог, Божий: Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! (Біблія); нехай святиться ім’я Твоє (Біблія).

Примітка 3. В усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова Бог, Господь та ін. не вживаються як їх найменування, їх пишемо з малої букви: бог зна що (невідомо що), бог зна коли́ (невідомо коли), госпо́дь з тобо́ю (ва́ми) (вживається як здивування, заперечення, докір), бог з ним (з тобо́ю) (вживається на знак згоди, примирення, прощення та ін.). З малої букви пишемо вигуки бо́же, го́споди, їй-бо́гу, го́споди бо́же мій, бо́же збав, крім випадків, коли слова Боже, Господи є звертанням до Бога.

3. З великої букви пишемо назви релігійних свят і постів, а також окремих днів, що стосуються цих періодів: Благові́щення, Вели́кдень, Петра́ й Павла́, Покро́ва, Різдво́, Вели́кий піст, Різдвя́ний піст, Петрі́вка, Пили́півка, Спа́сівка, Страсни́й ти́ждень, Страсна́ п’я́тниця.

4. З великої букви без лапок пишемо назви культових книг: Бі́блія, Святе́ Письмо́, Єва́нгеліє, Стари́й Заві́т, Нови́й Заві́т, То́ра, Псалти́р, Кора́н.

5. З великої букви пишемо перше слово назв церков: Украї́нська правосла́вна церква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Українська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.

6. Великі букви вживаємо в повних офіційних найменуваннях найвищих церковних посадових осіб: Вселе́нський Патріа́рх, Па́па Ри́мський, Святі́йший Патріа́рх Ки́ївський і всіє́ї Руси-Украї́ни, Католіко́с-Патріа́рх усіє́ї Гру́зії, Верхо́вний Архиєпи́скоп.

Примітка. Найменування інших церковних звань і посад пишемо з малої букви: митрополи́т Ві́нницький і Ба́рський, архимандри́т (архімандри́т), архиєпи́скоп (архієпи́скоп), па́стор, мулла́, іма́м, ксьондз.

7. З великої букви пишемо всі слова, крім родових найменувань, у назвах монастирів, церков, ікон: Володи́мирський собо́р, Кири́лівська це́рква, Ки́єво-Пече́рська ла́вра, Миха́йлівський Золотове́рхий монасти́р, храм Христа́ Спаси́теля, іко́на Ма́тері Бо́жої Теребовля́нської.

8. З малої букви пишемо назви церковних служб та їхніх частин: літургі́я, проскоми́дія, вечі́рня, у́треня, хре́сний хід, поліє́лей, повечі́р’я.

§ 54. Назви органів влади, установ, організацій, товариств, партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств

1. В офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви: Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Ра́да націона́льної безпе́ки та оборо́ни Украї́ни, Управлі́ння осві́ти Шевче́нківської в мі́сті Киє́ві держа́вної адміністра́ції, Прокурату́ра мі́ста Ки́єва, Апеляці́йний суд Закарпа́тської о́бласті, Федера́ція незале́жних профспіло́к Украї́ни, Збро́йні си́ли Украї́ни, Міжнаро́дна асоціа́ція україні́стів, Націона́льний банк Украї́ни, Меджлі́с кримськотата́рського наро́ду, Товари́ство винахі́дників та раціоналіза́торів Украї́ни, Організа́ція економі́чного співробі́тництва і ро́звитку, Міжнаро́дний валю́тний фонд, Ра́да Євро́пи.

Це стосується й назв державних установ минулого: Директо́рія Украї́нської Наро́дної Респу́бліки, Держа́вна ду́ма, Зе́мський собо́р, Тимчасо́вий у́ряд.

У назвах найвищих органів влади і державних установ України Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Верхо́вний Суд з великої букви пишемо всі слова.

2. У назвах політичних партій і рухів з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви): Республіка́нська па́ртія США, Христия́нсько-демократи́чний сою́з Німе́ччини, Соціа́л-демократи́чна па́ртія Украї́ни.

Назви, що не є офіційними найменуваннями, пишемо з малої букви: лібера́льна па́ртія, па́ртія консерв́аторів, па́ртія ми́ру, па́ртія війни́.

3. У назвах наукових і навчальних закладів, театрів, музеїв, колективів тощо перше слово (і всі власні назви) пишемо з великої букви: Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни, Націона́льний університе́т «Остро́зька акаде́мія», Га́рвардський університе́т, Льві́вська сере́дня загальноосві́тня шко́ла № 51 і́мені Іва́на Франка́, Націона́льна бібліоте́ка Украї́ни і́мені В. І. Верна́дського, Ки́ївський академі́чний теа́тр ляльо́к, Музе́й мада́м Тюссо́, Меморіа́льний буди́нок-музе́й Дмитра́ Яворни́цького, Держа́вний анса́мбль наро́дного та́нцю Гру́зії.З великої букви пишемо перше (або єдине) слово неповної назви, яка вживається у функції повної: Буди́нок учи́теля (Ки́ївський міськи́й буди́нок учи́теля), Украї́нський музе́й (Націона́льний худо́жній музе́й Украї́ни), Літерату́рний музе́й (Оде́ський держа́вний літерату́рний музе́й).

4. У назвах промислових і торгових підприємств, фінансових організацій, товариств, фірм, організаційно-правових форм тощо початкове слово, яке є складником назви, пишемо з великої букви. З великої букви пишемо також перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви та власні назви: Ки́ївська фа́брика і́грашок, Ха́рківський тра́кторний заво́д, Виробни́че акціоне́рне товари́ство «Поліграфкни́га», Публі́чне акціоне́рне товари́ство «Ві́нницький універма́г», банк «Півде́нний», Центра́́льний автовокза́л, компа́нія «Microsóft», конце́рн «Volkswа́gen», транснаціона́льна корпора́ція «Jysk», Комуна́льне підприє́мство «Київблагоу́стрій», Садо́ве товари́ство «Лісова́ поля́на», Об’є́днання співме́шканців багатокварти́рних буди́нків «Наш дім».

5. У назвах, що складаються із родового найменування і найменування в лапках, родове найменування пишемо з малої букви, у найменуванні в лапках з великої букви пишемо перше (або єдине слово) і власні назви: видавни́цтво «Ра́нок», готель «Дніпро́», рестора́н «Ли́бідь», кінотеа́тр «Ки́ївська Русь», заво́д «Фарма́к», конце́рн «Фольксва́ген», фі́рма «І́мідж», орке́стр «Віртуо́зи Ки́єва», магази́н «Яросла́в», спорти́вний клуб «Со́кіл».

Примітка 1. За традицією з великої букви пишемо всі слова в назвах Європе́йський Сою́з, Організа́ція Об’є́днаних На́цій, Лі́га На́цій тощо.

Примітка 2. У складених назвах інформаційних агентств усі слова, крім родового найменування, пишемо з великої букви й без лапок: аге́нтство Украї́нські Націона́льні Нови́ни, аге́нтство Франс Пресс, аге́нтство Інтерфа́кс-Азербайджа́н.

Примітка 3. З малої букви пишемо традиційні, неофіційні назви законодавчих, державних, представницьких органів, органів міжнародних організацій, які періодично скликаються: бундесра́т, джирга́, меджлíс, конгре́с, ландта́г, націона́льні збо́ри, парла́мент, сейм, сена́т, сто́ртинг.

Примітка 4. З малої букви пишемо назви закладів, організацій, органів влади і т. ін., що вживаються у множині: міністе́рства Укра́їни, інститу́ти Націона́льної акаде́мії нау́к, коміте́ти Верхо́вної Ра́ди Украї́ни.

6. Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова акти́в, збо́ри, з’їзд, конфере́нція, прези́дія, се́сія, симпо́зіум, ра́да (інституту тощо) пишемо з малої букви: ві́дділ зага́льного мовозна́вства Інститу́ту мовозна́вства ім. О. О. Потебні ́НАН Украї́ни, ка́федра істо́рії Украї́ни Терн́опільського націона́льного педагогі́чного університе́ту і́мені Володи́мира Гнатюка́, засі́дання прези́дії Украї́нського товари́ства охоро́ни па́м’яток істо́рії та культу́ри, вче́на ра́да філологі́чного факульте́ту, конгре́с Міжнаро́дної асоціа́ції україні́стів, се́сія Хмельни́цької міськра́ди.

7. Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл); назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»); назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).

§ 55. Назви документів, пам’яток історії та культури, творів літератури та мистецтва, друкованих органів тощо

1. У складених назвах найважливіших документів, нормативно-правових актів законів з великої букви пишемо перше слово, власні назви, перше слово після лапок: Стату́т ООН, Потсда́мська уго́да, Верса́льський мир, Конститу́ція Украї́ни, Акт проголо́шення незале́жності Украї́ни, Криміна́льний ко́декс Украї́ни, Зако́н Украї́ни «Про пенсі́йне забезпе́чення».

2. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів, предметів і творів мистецтва тощо пишемо з великої букви: Андрі́ївська це́рква, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра, Хоти́нський за́мок, Ісаа́кіївський собо́р, Е́йфелева ве́жа, Сиксти́нська капе́ла, Вене́ра Міло́ська, Аполло́н Бельведе́рський, Дев’я́та симфо́нія Бетхо́вена, Ка́мерна симфо́нія № 1 Євге́на Станко́вича.

Примітка. Родові найменування в подібних назвах пишемо з малої букви: собо́р Свято́го Петра́, собо́р Сан-Ма́рко, храм Васи́лія Блаже́нного, палац Пото́цьких, за́мок Іф, па́м’ятник Володи́миру Вели́кому, портре́т Му́соргського робо́ти Рє́піна, ре́квієм Мо́царта.

3. Назви художніх, наукових праць, творів мистецтва, документів, газет, журналів тощо беремо в лапки, і в них перше (або єдине) слово пишемо з великої букви: пое́ма «Енеї́да», рома́н «Сто ро́ків само́тності», о́пера «Травіа́та», бале́т «Лебе́дине о́зеро», пі́сня «Стої́ть гора́ висо́кая», підру́чник «Істо́рія Украї́ни», кінофі́́льм «Бен Гур», карти́на «Запоро́жці пи́шуть листа́ туре́цькому султа́нові», скульпту́ра «Мисли́тель», газе́та «Літерату́рна Украї́на», журна́л «Все́світ», програ́ма «Партне́рство зара́ди ми́ру».

Примітка 1. У подвійних складених назвах творів, газет тощо з великої букви пишемо також перше слово другої назви: «Андрі́й Солове́йко, або Вче́ніє світ, а невче́ніє — тьма», «Глита́й, або ж Паву́к», «Де́йлі телегра́ф енд Мо́рнінг пост».

Примітка 2. У назвах писемних історичних пам’яток з великої букви пишемо перше слово і власні назви: Ре́ймське Єва́нгеліє, Лавре́нтіївський літ́о́пис, Літо́пис Самі́йла Вели́чка, «Сло́во о полку́ І́горевім», «Ру́ська пра́вда».

§ 56. Назви посад, звань, титулів

З великої букви пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди.

Примітка 1. Назви посад, звань, наукових ступенів тощо пишемо з малої букви: президе́нт, ка́нцлер, прем’є́р-міні́стр, мер, голова́, дека́н, дире́ктор, міні́стр, ре́ктор, секрета́р; акаде́мік, генера́л-лейтена́нт, заслу́жений дія́ч мисте́цтв, наро́дний арти́ст Украї́ни, лауреа́т Держа́вної пре́мії Украї́ни в га́лузі архітекту́ри, член-кореспонде́нт, до́ктор нау́к.

Примітка 2. З малої букви пишемо також назви титулів, рангів, чинів: баро́н, ге́рцог, короле́ва, імпера́тор, князь, коле́зький асе́сор, коро́ль, принцеса, цар, шах.

Примітка 3. Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можна писати з великої букви: Міні́стр осві́ти і нау́ки Украї́ни, Посо́л Респу́бліки По́льща, Президе́нт Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни.

Примітка 4. Про написання назв церковних посад див. § 53, п. 6.

§ 57. Назви орденів, медалей, відзнак, премій

1. У назвах орденів, медалей, відзнак з великої букви (крім родових найменувань на зразок о́рден, меда́ль, відзна́ка тощо) пишемо перше слово і власні назви: о́рден Держа́ви, о́рден Свобо́ди, о́рден кня́зя Яросла́ва Му́дрого, відзна́ка Прези́дента Украї́ни — Хрест Іва́на Мазе́пи, відзна́ка Міністе́рства вну́трішніх справ Украї́ни — нагрудний знак «За безпе́ку наро́ду».

Якщо таку назву взято в лапки, то з великої букви пишемо:

1) перше слово та власну назву: о́рден «Ма́ти-герої́ня», о́рден «За до́блесну ша́хтарську пра́цю», меда́ль «За врято́ване життя́», меда́ль «За військо́ву слу́́жбу Украї́ні»;

2) усі слова: о́рден «Золота́ Зі́рка».

2. Назви спортивних нагород пишемо з малої букви: золота́ (срі́бна, бронзо́ва) меда́ль, олімпі́йська меда́ль. Так само: закінчити школу із золотою (срібною) медаллю.

3. У назвах премій перше слово і власні назви в них пишемо з великої букви: Но́белівська пре́мія, Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тара́са Шевче́нка, Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі нау́ки і те́хніки, Держа́вна пре́мія Украї́ни і́мені Олексан́дра Довже́нка.

§ 58. Назви товарних знаків, марок виробів

1. Торгові назви продуктових, парфумерних і т. ін. товарів, тютюнових виробів, вин, мінеральних вод та інших напоїв беремо в лапки і пишемо з великої букви: цуке́рки «Асорті́», сир «Королі́вський», ковбаса́ «Кра́ківська», шокола́д «Сві́точ», цигарки́ «Украї́нські», вино́ «Перли́на сте́пу», конья́к «Та́врія», мінера́льна вода́ «Мо́ршинська», напі́й «Жи́вчик», духи́ «Ліле́я», шампу́нь «Оли́вковий», кросі́вки «Найк», взуття ́«Крокс».

2. Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів і т. ін.) беремо в лапки і пишемо з великої букви: автомобілі «Ніса́н», «Во́льво», «Фольксва́ген»), літак «Бо́їнг 777», тра́ктор «Слобожа́нець».
Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «ніса́н», «во́льво» «фольксва́ген» (автомобілі), «бо́їнг» (літак). «слобожа́́нець» (трактор).

3. Власні назви кораблів, поїздів, літаків тощо беремо в лапки, і перше слово в назві (і всі власні назви) пишемо з великої букви: круї́зний ла́йнер «Гармо́нія морі́в», по́їзд «Чорномо́рець».
4. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишемо без лапок: Ан-225, А-340, В-77, КрАЗ.

§ 59. Назви порід тварин, видів і сортів рослин

1. Назви порід тварин пишемо з малої букви: вівча́рка, спаніє́ль, доберма́н (собаки), го́нтер, муста́нг, (коні), кохінхі́н, плімутро́к (кури), мерино́с, лако́н (вівці).

2. У неспеціальних текстах назви сортів рослин беремо в лапки і пишемо з малої букви (зокрема й власні назви): пшени́ця «золотоколо́са», груша «парижа́нка», троя́нда «гло́рія-дей», мали́на «гера́кл».

3. У спеціальній літературі в назвах сортів рослин перше слово (і всі власні назви) пишемо з великої букви: сморо́дина Софії́вська, огіро́к Корольо́к, тюльпа́н Ре́мбрандта, карто́пля Серпа́нок, сли́ва Зарі́чна ра́ння.

§ 60. Велика буква в особливому стилістичному вживанні

1. З великої букви пишемо такі найменування, як Висо́кі Догові́рні́ Сто́рони, Надзвича́йний і Повнова́жний Посо́л (в актах міжнародного значення, у дипломатичних документах), А́втор, Видавни́цтво (в авторському договорі), Замо́вник, Викона́вець (в угодах) і т. ін.

2. З великої букви пишемо займенники Ви, Ваш як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам…, Вітаємо Вас…, у відповідь на Ваш запит…

3. З великої букви пишемо деякі загальні назви в контекстах, де наголошено на особливому змісті цих назв: Ба́тьківщи́на, Вітчи́зна, Честь, Люди́на, Ма́ти.

§ 61. Велика буква у складноскорочених назвах

1. Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, мають подвійне написання:

1) з великої букви, якщо ці слова вживаються на позначення установ, які є власними назвами: Укрпрофра́да, Держтелера́діо, Укрзалізни́ця, Київене́рго;

2) з малої букви, якщо такі слова є родовими назвами: медуніверсите́т, міськдержадміністра́ція, сільра́да.

2. Складноскорочені назви, утворені із початкових (ініціальних) букв, пишемо великими буквами: ООН, ГЕС, ЮНЕСКО, АРК, МАГАТЕ, АТС, КНР.
При відмінюванні звукових абревіатур на зразок ЦУМ закінчення пишемо малими буквами і приєднуємо до останньої букви абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): у ЦУМі, з ЦУМу, ТЮГу, ТЮГом.

Суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами: оо́нівський, тю́гівець

3. У префіксальних і складних словах, які пишемо разом або з дефісом, літерні та звукові абревіатури зберігають великі букви: УВЧ-терапі́́я, НВЧ-випромі́нювання.

Примітка 1. Абревіатури, які складаються із двох самостійно вживаних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пишемо окремо: ІФ НАНУ (Інститут фізики Національної академії наук України), ДА МВСУ (Державний архів Міністерства внутрішніх справ України).

Примітка 2. У складноскорочених словах мішаного типу, утворених з ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальну частину звичайно пишемо великими буквами, а усічену — малими: КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), НДІхіммаш (Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування), БілАЗ (Білоруський автомобільний завод). Складені назви, у яких поєднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому відмінку, пишемо окремо: НДІ тра́нспорту га́зу, НДІ електромехані́чних при́ладів.

Примітка 3. Сполучник і в звукових абревіатурах у складноскорочених словах передаємо малою буквою: «КіЖ» («Культура і життя»). «СіЧ» («Сло́во і час»).

Примітка 4. У назвах літаків, що складаються з двох перших букв прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового позначення, пишемо першу велику букву, другу — малу: Ту-154, Ан-22, Іл-62.

§ 62. Графічні скорочення

Від абревіатур потрібно відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляємо повністю й скорочуємо лише на письмі.

1. Після скорочення звичайно ставимо крапку. Слова скорочуємо, переважно, після приголосного, але зрідка й після голосного. Слова не скорочуємо на голосний, якщо він не початковий у слові, і на ь.

Наприклад, слово селя́нський може бути скорочене: сел., селян., селянськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: настін. календар, ден. норма.

У разі збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власнору́чний), але тільки власт. (власти́вий).

Поширені графічні скорочення:

  • авт. — автор; авторський
  • акад. — академік
  • арк. — аркуш
  • бібл. — біблійний; бібліографічний; бібліотечний
  • буд. — будинок
  • бульв. — бульвар
  • вид. — видання
  • вип. — випуск
  • вул. — вулиця
  • газ. — газета
  • гр. — громадянин
  • д. — доктор (наук) див. — дивись
  • дияк. — диякон
  • дол. — долар доц. — доцент
  • енцикл. — енциклопедія; енциклопедичний
  • єп. — єпископ
  • журн. — журнал
  • зб. — збірник
  • знач. — значенняігум. — ігумен
  • іл. — ілюстрація; ілюстративний ім. — імені
  • ін. — інші і т. д. — і так далі і т. ін. — і таке інше і под. — і подібне
  • кв. — квартира
  • кн. — книга; княгиня; князь
  • коп. — копійка
  • м. — місто
  • мист. — мистецтво; мистецький
  • митр. — митрополит напр. — наприклад
  • нар. — народний
  • наук. — науковий
  • нац. — національний н. е. — нашої ери до н. е. — до нашої ери
  • о. — острів, отець обл. — область; обласний оз. — озеро
  • п. — пан; параграф; пункт
  • патр. — патріарх
  • перев. — переважно
  • пл. — площа
  • поч. — початок пор. — порівняй, порівняйте
  • пп. — пани, панове; параграфи; пункти
  • пресвіт. — пресвітер
  • пров. — провулок
  • прор. — пророк
  • проф. — професор
  • р. — рік; річка
  • ред. — редактор; редакція
  • рр. — роки
  • р. н. — рік народження
  • Р. Х. — Різдво Христове
  • с. — село; сторінка
  • св. — святий
  • спец. — спеціальний
  • співавт. — співавтор
  • ст. — станція; стаття; століття
  • т. — том
  • та ін. — та інше (інші)
  • т-во — товариство
  • тис. — тисяча; тисячолі́ття т. д. — так далі
  • т. зв. — так званий
  • т. ін. — таке інше
  • у т. ч. — у тому числі
  • укр. — український
  • худ. — художній
  • церк. — церковний
  • чв. — чверть
  • чл.-кор. — член-кореспондент
  • Скорочені назви одиниць вимірювання пишемо без крапок:
  • Б — байт
  • Вт — ват
  • г — грам
  • га — гектар
  • кг — кілограм
  • км — кілометр
  • дм — дециметр
  • кБ — кілобайт
  • кВт — кіловат
  • кг — кілограм
  • л — літр
  • м — метр
  • мм — міліметр
  • см — сантиметр
  • т — тонна
  • ц — центнер

Так само пишемо скорочення грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу).

2. У графічних скороченнях також використовуємо дефіс. Пропущену середню частину слова позначаємо дефісом: гр-н (громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика). У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо.

3. Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного слова: с.-д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський , с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (півні́чно-східний), півд.-зах. (південно-західний). У таких випадках після скорочених частин слів ставимо крапку.

4. Скісна риска використовується при скороченні словосполучень, рідше — складних слів: п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину). У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставимо.