§ 33. -Н-(ИЙ), -Н-(ІЙ)

1. За допомогою суфікса -н-(ий) від іменникових і дієслівних основ утворено основний склад якісних і відносних прикметників: влу́чний, дру́жний (спів), за́хідний, згу́бний, мільйо́нний, напускни́й, прина́дний, приро́дний, холо́дний, наро́дний.

Суфікс -н- — один з основних прикметникових суфіксів, приєднуваний до основ іншомовних іменників на -ія: гармоні́йний, емоці́йний, категорі́йний, коаліці́йний, традиці́йний, пропорці́йний та ін.

Суфікс -н-(ій) ужитий порівняно в небагатьох прикметниках, переважно відносних: бра́тній, всесві́тній, горо́дній, да́вній, жи́тній, за́дній, кра́йній, лі́тній, майбу́тній, ма́терній; незабу́тній, осві́тній, пі́зній, ра́нній, самобу́тній, субо́тній, ха́тній та ін. Цей суфікс типовий для всіх прикметників відприслівникового та відіменникового походження, що мають перед ним ж, ш: бли́жній, вчора́шній, да́внішній, дома́шній, доро́жній, дру́жній (потиск руки), зо́внішній, коли́шній, му́жній, поздо́вжній, поро́жній, прийде́шній, ра́нішній, сіне́шній, спра́вжній, сього́днішній, туте́шній, худо́жній, але — поту́жний.

-ИЧН-(ИЙ), -ІЧН-(ИЙ) (-ЇЧН-(ИЙ)

2. Після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках, утворених від основ іншомовного походження, пишемо похідний суфікс -ичн-(ий): істори́чний, класи́чний, математи́чний, ортопеди́чний; після решти приголосних — -ічн-(ий): академі́чний, анархі́чний, археологі́чний, епі́чний, ідилі́чний, органі́чний; після голосних — -їчн-(ий): архаї́чний, мозаї́чний, прозаї́чний.

-ИН, -ЇН

3. У присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після букв на позначення приголосних (крім й) пишемо суфікс -ин: ба́ба — ба́бин, мама — ма́мин, Га́нна — Га́ннин, Ка́тря — Ка́трин, Мару́ся — Мару́син, свекру́ха — свекру́шин, ті́тка — ті́тчин; після голосних — -їн: Зо́я — Зо́їн, Марі́я — Марі́їн, Соломі́я — Соломі́їн, Софі́я — Софі́їн.

-ИН-(ИЙ), -ЇН-(ИЙ)

4. У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин, після букв на позначення приголосних (крім й) пишемо суфікс -ин-(ий): бджоли́ний, голуби́ний, гороби́ний, качи́ний, орли́ний; після букв, що передають голосний, та апострофа — -їн-(ий): змії́ний, солов’ї́ний.-ИСТ-(ИЙ), -ЇСТ-(ИЙ)

5. Ці прикметникові суфікси вказують на інтенсивний вияв ознаки. Суфікс -ист-(ий) пишемо після букв, що позначать приголосні: барви́стий, голоси́стий, іскри́стий, пери́стий (подібний до пера; але пері́стий — рябий), промени́стий, -їст-(ий) — після букв на позначення голосних: вибо́їстий, гної́стий, олі́їстий, трої́стий.

-ЕВ-(ИЙ), -ЄВ-(ИЙ), -ОВ-(ИЙ)

6. Суфікс -ев-(ий) уживаємо в прикметниках, що мають перед цим суфіксом букву на позначення м’якого або шиплячого приголосного і в яких наголос падає переважно на основу слова: березне́вий, груше́вий, овоче́вий, си́тцевий. Якщо перед суфіксом стоять букви на позначення м’яких н, т та й, то пишемо -єв-(ий): алюмі́нієвий, значеннє́вий, мисленнє́вий, життє́вий, поняттє́вий, суттє́вий, діє́вий, ка́лієвий.

Суфікс -ов-(ий) незалежно від наголосу вживаємо у прикметниках, що мають перед цим суфіксом букву, яка передає твердий приголосний: вітрови́й, казко́вий, ква́рцовий, палацо́вий, святко́вий, службо́вий. Крім того, суфікс -ов-(ий) пишемо у прикметниках, що мають перед ним букви на позначення шиплячих (ж, ч, ш, шч), м’яких приголосних або й, причому наголос у них падає на закінчення: біржови́й, речови́й, грошови́й, дощови́й; нульови́й, стильови́й; бойови́й, гайови́й, крайови́й.

За цими правилами пишемо суфікси -ов-, -ев- (-єв-) у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду: суфікс -ов- уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників другої відміни чоловічого роду твердої групи: ба́тько — ба́тькова, ба́тькове; ма́йстер — ма́йстрова, ма́йстрове; Петро́ — Петро́ва, Петро́ве; сусі́д — сусі́дова, сусі́дове; Шевче́нко — Шевче́нкова, Шевче́нкове.

Суфікс -ев- (після голосного -єв-) уживаємо в присвійних прикметниках, утворених від іменників другої відміни чоловічого роду м’якої та мішаної груп: Андрі́й — Андрі́єва, Андрі́єве; І́гор — І́горева, І́гореве; кобза́р — кобзаре́ва, кобзаре́ве; пісня́р — пісняре́ва, пісняре́ве; скрипа́ль — скрипале́ва, скрипале́ве; сто́рож — сто́рожева, сто́рожеве; това́риш — това́ришева, това́ришеве.

Голосні о, е суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) чергуємо в закритому складі з і: Василе́ва — Василі́в, ма́йстрова — ма́йстрів, Олексі́єва — Олексі́їв.

-УВАТ-(ИЙ) (-ЮВАТ-(ИЙ), -ОВАТ-(ИЙ), -ОВИТ-(ИЙ)

7. Суфікс -уват-(ий), а після букв на позначення м’яких приголосних звуків — -юват-(ий), уживаємо в прикметниках на позначення неповного ступеня вияву ознаки: білува́тий, горбува́тий, круглува́тий, синюва́тий, темнува́тий, а також властивості, подібності, схильності до чогось: дуплува́тий, злодійкува́тий, остюкува́тий, піскува́тий.

Суфікс -оват-(ий) з наголошеним о маємо в небагатьох прикметниках: плиско́ватий, стовбо́ватий.

Суфікс -овит-(ий) уживаємо у прикметниках на позначення високого ступеня вияву ознаки: гордови́тий, грошови́тий, таланови́тий.