§ 34. -УВА- (-ЮВА-), -ОВА-

1. У багатьох дієсловах української мови пишемо суфікс -ува- (-юва-): будува́ти, гостюва́ти, керува́ти, міркува́ти; лікарюва́ти, учителюва́ти. У віддієслівних іменниках та дієприкметниках -ува- (-юва-) пишемо тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає наголос: викру́чувати — викру́чування, викру́чуваний; очі́кувати — очі́кування, очі́куваний; підси́нювати — підси́нювання, підси́нюваний.

Якщо на перший голосний суфікса падає наголос, то в дієприкметникові і зрідка в іменникові пишемо – ова-: друкува́ти — друкува́ння, але друко́ваний; малюва́ти — малюва́ння, але мальо́ваний; підпорядкува́ти — підпорядкува́ння, але підпорядко́ваний; риштува́ти — риштува́ння, але ришто́вання (предметне значення), ришто́ваний; упакува́ти — упакува́ння, але упако́вання (предметне значення), упако́ваний.

-ОВУВА- (-ЬОВУВА-)

2. Суфікс -овува-(-ьовува-) уживаємо в дієсловах і похідних від них іменниках та дієприкметниках, його перший голосний завжди наголошений: завойо́вувати — завойо́вування, завойо́вуваний; перемальо́вувати — перемальо́вування, перемальо́вуваний; скупо́вувати — скупо́вування, скупо́вуваний.

-ІР-, -ИР-

3. Дієслова іншомовного походження, що мають у мові-джерелі суфікс -ір-, в українській мові звичайно втрачають цей суфікс у всіх формах: дотува́ти — дотований, загітува́ти — загіто́ваний, закомпостува́ти — закомпосто́ваний, зареєструва́ти — зареєстро́ваний, лобіюва́ти — лобійо́ваний, поінформува́ти — поінформо́ваний, сконструюва́ти — сконструйо́ваний.

Лише в деяких дієсловах для усунення небажаної омонімії зберігаємо суфікс -ір- (після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р — -ир-): букси́рувати (бо є буксува́ти), пари́рувати (бо є парува́ти), полірува́ти (бо є полюва́ти), репети́рувати (бо є репетува́ти).

Суфікси -ір-, -ир- пишемо також у поодиноких дієсловах: драгі́рувати, коти́рувати, лаві́рувати, марширува́ти, пікі́рувати, трети́рувати, солі́рувати.